У 2022 році два села на Миколаївщині - Лупареве та Лимани знаходились менше, ніж 20 кілометрах від окупованої території Херсонщини. Сьогодні ці населені пункти знаходяться за 80 кілометрів від лінії фронту, але досі залишаються у зоні ризику через російську агресію.
Редакція 0512.ua писала два роки тому, як жили два прифронтових села, а нині на власні очі побачила, як сьогодні відбудовується громада та поспілкувались з жителями щодо відновлення.
Внаслідок російських обстрілів постраждало 85% житлового фонду
Староста двох сіл Лупареве та Лимани Наталя Панашій, розповіла, що до війни у Лупареве проживало близько 1200 людей, а у Лиманах - чотирьох тисяч жителів. Також на території сіл знаходиться сімнадцять садових товариств, де проживає дванадцять тисяч людей.
Ми знаходились 260 днів на лінії вогню, це була фактично перша лінія фронту. Перша відчутна атака на наші села сталась 19 березня 2022 року. Тоді нам вдалось врятувати трьох людей, які сиділи у підвалі. Це була родина. У той же день ми їх й евакуювали. Така гаряча фаза війни у нас почалась з 5 квітня. У той день загинуло двоє цивільних. Це був снаряд із РСЗВ. Одну людину просто розірвало на шматки. Протягом весни та літа в перший рік повномасштабного вторгнення у нас щодня були “стабільні прильоти”, - згадує староста.
За словами Наталі Панашій, за час інтенсивних обстрілів, у двох селах пошкодження отримали 85% житлового фонду з різним ступенем. На сьогодні у селах близько дванадцяти будинків офіційно не підлягають відновленню і повністю є зруйнованими.
Лише одна родина має наміри відновлювати повністю зруйнований будинок. Інші просто фізично знаходяться за кордоном. Відновлювати масово домівки людей ми почали у березні 2023 року. Нам різні благодійні фонди та організації надавали допомогу, зокрема будівельними матеріалами. Зимою, це кінець 2022 та початок 2023 року, як раз була перша хвиля повернення місцевих жителів, десь до 300 господарств, - говорить Наталя Панашій.
Як відмітила староста, під час щоденних російських обстрілів, більшість жителів вимушена була покинути власні домівки. На території Лупареве та Лимани залишалось всього 210 людей.
Підтримка благодійників зіграла ключову роль у відновленні громади
Наталя Панашій розповіла, що благодійники надавали першу й найпотужнішу підтримку у відновленні.
Першим до нас зайшов один з французьких благодійних фондів. Вони провели заміну вікон для жителів, чиї домівки постраждали. Це близько 48 будинків. Потім нам допомагали британці - була заміна вікон та дверей. Для отримання допомоги важливо було мати на руках документи, які підтверджували право власності на житло. Деякі люди їх втратили, тому певний час пішов, щоб відновити їх. Це питання вдалось вирішити завдяки організації “Восток SOS”, вони нам надали юриста. Відновити документи вдалось понад 300 громадянам, - відмітила староста сіл.
Питання втрачених документів важливий момент, адже без документів місцеві жителі не могли податись й на державну програму “єВідновлення”, щоб отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване внаслідок російської агресії житло. Станом на початок травня, близько сто двадцять людей подали заяви на цю програму й вже за словами старости почали отримувати кошти.
Також Наталя Панашій зазначила, що найбільшу підтримку у відновленні сіл надала міжнародна організація “ZOA” з Нідерландів. Зокрема благодійники надають адресну допомогу у відновленні.
Щоб процес був максимально прозорий, ми створили такий собі народний комітет. Кожний мікрорайон із Лупареве та Лиман обрали своїх представників, які показують все представникам фонду. Тобто, ми як місцева влада, навіть не втручаємось у цей процес. Об’єм допомоги організації “ZOA”, які отримали наші люди, склав у 2023 році десь дванадцять мільйонів гривень. На початку 2024 року благодійники надали підтримку у відновленні житла ще на п'ять мільйонів гривень, - сказала Наталя Панашій.
Відновлення об’єктів, комунікацій та закладів освіти
Наталя Панашій також розповіла, що наразі допомога ЗСУ та відновлення житла людей є пріоритетними витратами для місцевого бюджету.
Наприклад, будівля нашої сільської ради, де поряд ставались неодноразово прильоти, також постраждали. Ми власними зусиллями її привели трохи до ладу, вона у нас навіть така різнокольорова вийшла, яка фарба була в наявності ту й використали. Мені якось одна жінка віддала купу ірисів, так ми зробили такі клумби, де у нас ще нещодавно були ями від снарядів, благоустрій зробили. Тепер квіти й око тішать, - говорить староста.
Як відмітила Наталя Панашій, наразі сільський старостат майже повністю укомплектований спеціалістами. Місцеві жителі можуть сьогодні на території села Лимани скористатись послугами двох соціальних працівників, податківця, фахівця, що займається земельними питаннями, а також мали змогу отримати довідки, прописатись чи виписатись із житла та отримати юридичну консультацію.
Близько 70% території сіл Лупареве та Лимани мають централізоване водопостачання. Наразі на території сіл пробурюють свердловини та планують встановити станції зворотнього осмосу, аби населення мало безкоштовний доступ до очищеної води.
За словами старости, через російські обстріли найбільшим викликом стала відсутність води та світла.
Коли не було води, то нам волонтери доставляли воду. Щодо світла, то у нас його всього не було 10 днів, коли окупанти підбили центральну підстанцію в червні 2022 року. Тоді нас врятували фахівці з “Миколаївобленерго” та глиноземний завод. Енергетики проклали паралельну лінію та під'єднали наші села до підстанції заводу. Ми користувались енергією від заводу десь пів року. Це допомогло вижити нашим селам. Потім нам повноцінно відновили світло, - резюмувала Наталя Панашій.
Від російських обстрілів, окрім будівлі сільського старостату, постраждали також й місцеві два дитячих садочки, дві школи.
Від уламків у будівлях повибивало вікна, двері, були пошкоджені покрівлі. Наразі вдалось відновити школу у Лупареве, там було пряме попадання. Також відділ освіти активно співпрацює з різними донорами, й відновлення відбувається вже з урахуванням нових вимог. Тобто з облаштуванням укриттів. Але чи підуть в цьому році учні та діти в заклади - це питання безпеки. Сподіваємось, - додала староста.
Як відмітила Наталя Панашій, з евакуації вже повернулось близько 400 дітей, це 80% з довоєнної кількості.
Як працює “єВідновлення” у постраждалих селах
Жителька села Лимани - Єлизавета незадовго до війни придбала разом із чоловіком будинок. Подружжя переїхало на Миколаївщину з Полтавської області, аби бути ближче до дітей.
Чоловіка вже немає в живих. Приліт в мій двір стався у квітні 2022 року. Якщо б я залишилася вдома, то, можливо, не вижила б. Бо якраз спала в тій частині хати, де частина стіни обвалилась. Мене дочка вивезла напередодні, коли стався обстріл. Коли я повернулась, то побачила, що житло зазнало значних пошкоджень, паркан взагалі лежав. Уламками побило й господарчі будівлі, а в город я досі боюсь заходити навіть, - розповіла жінка.
Єлизавета повернулась додому у травні 2023 року. У червні, коли запрацювала програма “єВідновлення” жінка подалась на отримання компенсації.
Чималу підтримку надав й місцевий старостат. Поки що в хаті замінили вікна, дах. Скоро до ладу будемо приводити й стіну, яка пошкодження отримала, а також всередині будинку зробимо ремонт. Плануємо в цьому році, - відмітила Єлизавета.
Світлана живе з чоловіком на тій же вулиці, що і Єлизавета. Говорить, з початку війни нікуди не виїздила, бо чоловік має інвалідність, тому не хотіла ризикувати.
Одного разу я пішла у магазин. Було все тихо. А коли верталась, то мені подзвонила дочка й сказала, що поряд з нами стався приліт. Пам’ятаю, як бігла додому й літали снаряди. Ми встигли сховатись у погріб й через хвилину снаряд влетів у електроопору. Той стовп й завалило. У нас дах знесло, вікна повибивало, - каже жителька.
Жінка подалась на державну програму з компенсацій й вже отримала кошти. Родина планує шукати підрядника, аби звершити відновлення житла.
Ще одна жителька Лиманів - Ольга також не виїздила нікуди з села з початку повномасштабного вторгнення рф.
У мене три коти й собака. Не хотіла я покидати своїх тварин. Звісно, що було дуже страшно. Мій будинок постраждав, але ми його вже трохи підлатали. У мене є деякі питання з документами, тому я на “єВідновлення” не подавала заяву. Нам допомогли волонтери з Нідерландів, виділивши 70 тисяч гривень. Це вистачило, щоб замінити частину вікон та двері. Також інші благодійники передали через старосту шифер, то й дах оновила. Вірю, що все вдасться відновити. Головне, щоб кацапів не було, - сказала жителька села.
Світлана відмітила, що центр села отримав значні пошкодження.
У нас бувало таке, що могло бути десятків бахів за ніч. Й снаряди від РСЗВ прилітали й інші. Зараз бачу, що чимало вже людей повернулось. Здебільшого молоді ще немає. Так зараз в селі все є основне для життя. Єдине питання, яке мене турбує - це повне відновлення житла, - резюмувала жінка.
Попри обстріли - сільська амбулаторія продовжувала працювати
У Лиманах та Лупареве є сільські амбулаторії. Староста сіл Наталя Панашій розповіла, що в Лупареве стара амбулаторія зазнала пошкоджень, а нову ще не встигли відкрити, готовність якої була 80%.
У Лиманах в амбулаторії побивало вікна. Там поряд стався прильот. В амбулаторії під час війни залишилася працювати педіатр. Вона виконувала обов’язки сімейного лікаря, - відмітила Наталя Панашій.
Лікар-педіатр Людмила Маркцинська розповіла, що у березні 2022 року, поряд з амбулаторією влучив касетний снаряд, який пошкодив передню частину будівлі.
Я була не одна. Зі мною працювали тут ще дві медсестри. У 2022 році дітей фактично в селі не було. До мене звертались дорослі, зокрема ті, що постраждали від обстрілів. Також чимало людей мали стрес й підвищений тиск. З ліками у нас не було проблем, завдяки волонтерам. Щоб не зупиняти роботу амбулаторії, я приймала людей в іншому кабінеті, в тій частині, яка вціліла, - каже лікарка.
Людмила Маркцинська відмітила, що амбулаторію було відновлено коштом місцевої громади в грудні 2023 року.
З поверненням місцевих жителів, виросла й численність звернень. Медичний персонал відмітив, що за день може бути понад п'ятдесят звернень.
За амбулаторією закріплена автівка, на якій лікарі їздять до хворих додому, а також в певні дні й в амбулаторію в Лупареве, де проводять прийом пацієнтів.
Мародерів під час обстрілів не було
Поліцейський громади, майор Віталій Пашков розповів, що попри те, що більшість людей виїхало через постійні обстріли, у селах не було зафіксовано випадків мародерства.
Ми постійно надавали оголошення щодо евакуації. Більшість таки людей виїхали. Ті, хто лишались приглядали за будинками сусідів. Бували випадки, коли люди, які перебували закордоном прям виписували нам, що ми маємо стерегти їх будинки. Але з більшістю жителів у нас взаєморозуміння є, - зазначив поліцейський громади.
Наразі, за словами поліцейського, в громаді доволі спокійна безпекова ситуація.
Віра у ЗСУ та допомога фронту
Житель Лиманів Юрій розпочав свою волонтерську діяльність, коли підрозділ його рідного брата потребував тепловізор.
Я звернувся тоді до своїх колег та друзів закордоном, яких знав. Таким чином вдалось за тиждень закрити збір на тепловізор. Потім мене про допомогу попросили друзі, які також перебували на фронті. І так з травня 2022 року я став волонтерити. Згодом виникла потреба у маскувальних сітках, - каже Юрій.
Через те, що мати та тітка, якими опікується Юрій, мають інвалідність, чоловік не покидав село та організував волонтерський рух у Лиманах.
Зараз допомагаємо різним бригадам. Основний запит від військових - це придбання пікапів. Вдається придбати один за місяць. Збір здебільшого закриваємо донатами від тих, хто живе закордоном, - відмітив волонтер.
У 2023 році місцевий старостат надав місце для плетіння сіток, а вже власними зусиллями волонтери його облаштували. За словами Юрія, місцеві жительки вчились плести самотужки.
У нас працюють десь 30-40 дівчат. Ми зробили таку рамку для зручності. Виготовили за останні пів року більше сотні. Весь лівий берег Херсонщини має наші сітки, мабуть. Дівчата вже прекрасно знають свою роботу, тому на мені здебільшого зараз це збори та організаційні запитання, - сказав Юрій.
Окрім плетіння сіток та придбання пікапів, волонтери також шиють й одяг для військових.
Староста села Наталя Пашаній проводить періодично так звану “лотарейку”, де розігруються символічні призи за донат на ЗСУ, таким чином залучаючи людей підтримувати збір, який проводить Юрій.
Окрім Лиманів, створення волонтерського осередку планується й у Лупареве, де також є чимало людей, які хочуть плести сітки та допомагати наближати перемогу.
Фото 0512.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
